ИНФОРМАЦИЯ
СПЕЦИАЛИЗАЦИЯ
КОНСУЛЬТАЦИИ
ПУБЛИКАЦИИ
СВЯЗЬ
ЭНЕРГЕТИЧЕСКОЕ ПРАВО
УСЛУГИ ЗА РУБЕЖОМ
 

П У Б Л И К А Ц И И

ЖУРНАЛ ЖИЗНЬ И ПРАВО» (1928-1939). СИСТЕМАТИЧЕСКИЙ УКАЗАТЕЛЬ СОДЕРЖАНИЯ.-Львов: НТШ,1995.-36с.


“Журнал “Життя і Право” (1928-1939). Систематичний покажчик змісту. - Львів: НТШ, 1995.-36с.



Описание истории образования и деятельности организации украинских адвокатов на территории Речи Посполитой – Союз Украинских Адвоктатов во Львове» в 1928-1939гг. Также наводится указатель содержания журнала Жизнь и Право», который был органом СУА и Общества Украинских Юристов.


Опис історії виникнення й діяльності професійної організації українських адвокатів на території Речі Посполитої - “Союзу Українських Адвокатів у Львові” (1923-1939рр.) та подано анотований покажчик змісту часопису Життя і Право», який був друкованим органом Союзу Українських Адвокатів у Львові та Товариства Українських Правників.



Адвокатура в Германии // Юридическая Практика.-Киев,1996.-январь

О развитии адвокатуры в Германии.


Конституцмя Украины 1710г.: Орлик и Василенко. - Киев: Українська Видавнича Спілка, 1997.-56с.


Конституція України 1710р.: Орлик і Василенко. - Київ: Українська Видавнича Спілка, 1997.-56с.


Впервые в переводе на украинский язык публикуется статья Н.П.Василенка о Конституции Филиппа Орлика с комментариями автора. Перевод сделан за изданием „Конституция Филипа Орлика // Ученые записки Института истории (РАНИОН).-Москва,1929.-Т.4.-С.153-171.


Вперше в перекладі українською мовою публікується розвідка М.П.Василенка про конституцію Пилипа Орлика з коментарями автора. Переклад здійснено за виданням „Конституция Пилипа Орлика // Ученые записки Института истории (РАНИОН).-Москва,1929.-Т.4.-С.153-171.



Союз Украинских Адвокатов во Львове. Часть 1: указатель публикаций. -Київ: Українська Видавнича Спілка, 1998.-55с.;


Союз Українських Адвокатів у Львові. Частина 1:Покажчик видань. -Київ: Українська Видавнича Спілка, 1998.-55с.;


История образования и деятельности организации украинских адвокатов на территории Речи Посполитой – Союз Украинских Адвокатов во Львове» в 1923-1940гг.


Серед незаповнених сторінок української історії хочемо перегорнути ще одну мало відому сторінку - це історія про громадську, політичну, видавничу та професійну діяльність “Союзу Українських Адвокатів у Львові” в 1923 -1939 рр. Предтечею Союзу Українських Адвокатів у Львові є професійні українські правничі організації та правничі часописи, які існували в Галичині в кін.19 - на поч.20 ст. Перші спроби організації українських правничих товариств і професійних правничих часописів припадають на кінець 19 ст.

В 1881 р. студенти Львівського університету створили “Кружок Правників” як секцію при товаристві “Академічне Братство”1. Метою “Кружка” було поширення почуття потреби глибокої фахової підготовки українців - правників для захисту прав української нації. “Кружок” проводив дискусії, мав свою бібліотеку видавав конспекти. Звідси очевидно і вийшла думка про видання професійного правничого часопису українською мовою. В 1889 році під редакцією відомих адвокатів К.Левицького, А.Горбачевського, Є.Олесницького та за участю О.Огоновського, С.Федака та М.Шухевича почав видаватися правничий часопис ”Часопись Правнича” (1889-1900).

Від 1900 р. до 1910 р. з ініціативи “Правничої Комісії” Н.Т.Ш. і під редакцією професора С.Дністрянського видається часопис “Часопись правнича і економічна” (10 томів) а також “Правнича Бібліотека” (Львів, 1901- 1909.-Т.1-2).

В 1909 р. створено у Львові “Товариство Українсько-Руських Правників”, яке під редакцією професора С.Дністрянського видавало “Правничий Вісник” (вийшло 3 числа). Перша світова війна і події в Галичині (1918-1920 рр.) стали перешкодою в діяльності “Товариства” і виданні “Правничого вісника”. Поразка у визвольних змаганнях в 1918 -1920 рр. призвела до завмирання українського життя. Всі функції захисту і допомоги українському населенню в політичних процесах взяла на себе “Колегія Українських Оборонців” при Українському Горожанському Комітеті. Разом з тим проводилася робота зі створення більш масової професійної організації, до якої належали б всі українські адвокати в Галичині і організації професійного правничого часопису.

Результатом цієї роботи було створення в 1923 р. “Союзу Українських Адвокатів у Львові”, а також поява в 1927 р. двох чисел “Бюлетня Союзу Українських Адвокатів у Львові” під редакцією Л.Ганкевича. Принагідно зауважимо, що разом з діяльністю товариств правників-практиків у Львові продовжується й діяльність науковців-правників в “Правничій Комісії” при історично-філософічній секції НТШ, а також плідна праця по підготовці українських правників на факультеті права Українського Таємного Університету у Львові, викладачами якого були: Баран С., Давидяк Е., Вергановський В., Охримович В., Старосольський Ст., Сосенко П., Целевич В. та інші.

I ось результатом багаторічної підготовчої роботи є поява 1.07.1928 р. першого числа часопису “Життя і Право” як органу Союзу Українських Адвокатів у Львові, а з травня 1929 р. - як спільного органу Союзу Українських Адвокатів і Товариства Українських Правників. До редакційної колегії в різні роки входили: К.Левицький, М.Каратницький, А.Рак, Є.Давидяк, О.Надрага, Я.Левицький, Р.Перфецький. Окрім згаданих періодичних правничих часописів С.У.А. видавало і поодинокі правничі дослідження.

Діяльність Союзу Українських Адвокатів для захисту прав української нації в цей період, участь в політичних процесах, громадська, патріотична та професійна діяльність потребує окремого дослідження, яке автор готує до видання.

Метою цієї праці є поширення серед кола правників, науковців і практиків, відомостей про наукові та практичні видання “Союзу Українських Адвокатів у Львові”.

Петрив М.И. Научные труды украинских юристов в области права в Чехо-Словацкой Республике в 1921-1940г.г.: библиографический справочник.- Киев: Українська Видавнича Спілка, 1998.- 62 с.


Наукові праці українських правників в галузі права в Чехо - Словацькій Республіці в 1921-1940р.р.:Бібліографічний покажчик. -Київ: Українська Видавнича Спілка, 1998.-62с.



Аннотированый указатель содержания научных трудов украинских юристов работавших на эмиграции в Чехо-Словацкой Республике: в Украинском Вольном Университете в Праге, Украинской Хозяйственной Академии в Подебрадах, Украинском Высшем Педагогическом Институте им. Н. Драгоманова, в Украинском Техническо – Хозяйственном Институте, в Польше: в Украинском Научном Институте в Варшаве, в Германии: в Украинском Научном Институте в Берлине в период 1921-1940 г.г. В справочник включены труды издаваемые на украинском, немецком, польском, чешском, английском и французском языке и опубликованные в Ч С Р, Украине, Польше, Австрии, С Ш А, Франции, Германии и других странах.


Наукова праця українських правників, які були на еміграції в Ч.С.Р., головним чином, була зосереджена на факультеті права і суспільних наук Українського Вільного Університету в Празі (У.В.У.)1. Окрім того, дехто з правників проводив заняття і займався науковою діяльністю в Українській Господарській Академії в Подєбрадах (У.Г.А.) та в Українському Високому Педагогічному Інституті ім.Драгоманова.2

Науково - педагогічна діяльність проводилася шляхом читання окремих правничих курсів, проведення семінарів. Ось якою була програма курсів і склад професорів факультету права і суспільних наук У.В.У. в першому семестрі в Відні: проф. І.Ганицький – український кооперативний рух та його економічні підстави; проф.С.Дністрянський – теорія права, конституційне право, міжнародне право; проф.Д.Коропатницький – теорія карного права; проф. М.Лозинський – монархія і республіка, союз держав, парламентарна і радянська форма влади; доц.П.Лисяк - критичний огляд економічних теорій; проф.В.Старосольський – генеза права, державне право; проф. С.Шелухін – право,етика, релігія і справедливість, історичний огляд українського права; Л.Єх – адміністративне право. Отже, на правничому факультеті викладало 6 професорів і 1 доцент. Очолювали факультет: декан – проф.С.Дністрянський3, продекан - проф.В.Старосольський4. В подальші навчальні роки факультетом керували: 1922/23 р.р. декан- проф.Ф.Щербина, продекан – проф.О.Ейхельман5; 1925/26 р.р. декан – проф.В.Старосолький, продекан- проф.Р.Лащенко 6; 1926/27р.р. декан – проф.К.Лоський, продекан – проф.М.Лозинський; 1927/28 р.р. декан- проф.К.Лоський, продекан – проф.В.Тимошенко; 1928/1929р.р. декан-проф.С.Шелухін, продекан-проф. К. Лоський; 1929/30 р.р. декан – проф. С.Шелухін, продекан – проф.О.Мицюк; 1930/31 і 1931/32 р.р. декан – проф.С.Шелухін, продекан – проф. С.Бородаєвський; 1932/33 і 1933/34 р.р. декан – проф.С.Шелухін, продекан – проф. О.Одарченко; 1934/35 р.р. декан – проф. С. Шелухін, продекан - А.Андрієвський; 1936/37 і 1937/38 р.р. декан – звич. проф. О. Мицюк, продекан – звич.проф.Л.Шрамченко; 1938/39, 1939/40 і 1940/41 р.р. декан – проф. Л.Шрамченко, продекан – проф. О.Гайманівський.

Після переїзду У.В.У. з Відня до Праги програма в семестрі 1921/1922 року на факультеті права була такою: С.Дністрянський - теорія права, конституційне і міжнародне право; Д.Коропатницький - теорія карного права, М.Лозинський – огляд міжнародного права, монархія і республіка, парламентарна і радянська форма влади, В.Старосольський - генеза права, державне право, С.Шелухин- право,етика,релігія і справедливість, історичний огляд українського права.7 З припливом нових наукових сил до У.В.У. змінюються і розширюються теми правничих курсів. Так в літньому семестрі 1922р. читалися такі нові курси: К.Лоський - інституції римського права, Р.Лащенко- українське право; С.Дністрянський - історія публічного і приватного права, облігаційне (зобов’язальне) право; В.Старосольський- політичне право. В літньому семестрі 1923р. поряд з вищезазначеними читалися курси: О.Лотоцький- українські джерела церковного права; О.Одарченко- основи торговельного права; О.Ейхельман- адміністративне право; О.Мицюк - історія політекономії; В.Щербина- статистика; В.Тимошенко- торговельна політика.8 В зимовому і літньому семестрах 1923/24 р.р., окрім раніше читаних курсів, появляються нові дисципліни: Р.Лащенко- історія українського цивільного і карного права і процесу; С.Дністрянський- основи українського приватного права, історія філософії права; А.Яковлів- цивільний процес; О.Андрієвський -цивільне право; О.Лотоцький – церковне право і устрій церкви; О.Одарченко – державний кредит і державний бюджет; О.Ейхельман – загальна соціологія, місцеве самоврядування.

В подальшому в програму вводилися нові правничі курси: в 1924/1925 р.р.: С.Шелухін –енциклопедія права; Р.Лащенко – історія українського державного права гетьманської доби; О.Лотоцький -церковна автокефалія, історія церковно-правної думки на Україні; А.Яковлів – морське, торговельне право; М.Лозинський – історія будови української держави; в 1925/26 р.р.: Р.Лащенко – організація судівництва на Україні 17-18 ст.ст.; К.Лоський – історія римської республіки; в 1926/1927 р.р.: Р.Лащенко – історія українського родинного і спадкового права; О.Лотоцький – відносини церкви і держави в сучасних державах; А.Яковлів – міжнародне приватне право; в 1927/28р.р: С.Дністрянський – теорія правничого думання; К.Лоський – римський державний і адміністративний устрій; в 1928/29 р.р.: О.Андрієвський – приватне право Радянської України; О.Ейхельман – устрій та діяльність Ліги Націй; в 1930/31 р.р.: С.Дністрянський – господарське право, історія права в Европі; Б.Матюшенко – судова медицина; О.Баранів – римська юриспруденція; в 1931/32р.р.: С.Дністрянський - філософія права нової доби; А.Яковлів- історія судового устрою і судівництва на Гетьманщині 17-18 ст.,; О.Андрієвський – радянське цивільне право; К.Лоський - радянська конституція; С.Шелухін – злочини проти прав людської особи; в 1932/33р.р.: А.Яковлів - договори Гетьманів України з Москвою 17-18 ст.ст.; С.Дністрянський – філософія права в старому віці;9 в 1936/37 р.р.: Л.Білецький, О.Гайманівський - історія українського права; О.Андрієвський - римське право; О.Гайманівський - церковне право; А.Яковлів- цивільне право і процес; О.Одарченко- торгівельне і вексельне право; О.Ейхельман - політичне право і загальна наука права; в 1939/40 р.р.: О.Баранів - головні питання правничої термінології; О.Ейхельман - міжнародне судівництво10.

Загалом за період від 1921 р. до 1940р. було проведено заняття з більш як 50 окремих правничих курсів та семінарів для немалої кількості студентів У.В.У. Для порівняння подаємо кількість студентів, що навчалися на факультеті права і суспільних наук в 1921-1926р.р.11:


  1921\22 1922\23 1924\25 1925\26
Всіх записаних

282\258

332\273

142\124

166\112

Звичайних слухачів

273\256

329\269

134\112

153\108

Надзвичайних слухачів

9\2

3\4

8\12

13\4

Госпітантів

       

Приналежність:

       

Ч.С.Р.

20\12

8\6

3\3

1\2

Східна Україна

211\204

     

Вірменія

     

0\3

Литва

     

1\0

Придніпровська Україна

36\30

     

Буковина

10\11

13\12

5\2

6\2

Кубань

4\0

1\1

6\8

7\4

Білорусь

1\1

1\1

 

0\1

Росія

 

1\1

   

Естонія

   

0\1

 

Грузія

   

1\1

3\0

Югославія

     

0\3

Галичина

 

251\220

81\68

74\40

         

Народність:

       

Українців

258\241

323\266

139\120

162\103

зокрема підкарпатських Українців

10\5

     

Чехів

8\7

4\3

2\3

1\2

Білорусинів

1\1

1\0

 

0\1

Москалів

 

3\0

   

Німців

1\4

1\1

   

Вірмен

     

0\3

Жидів

4\0

3\0

   

Грузинів

   

1\1

3\3



Переважна більшість викладів професорів і доцентів було видруковано силами У.В.У. та У.Г.А. та існуючого при академії “Товариства при У.Г.А.” Що стосується чисто науково- дослідної діяльності в галузях права, то вона проводилася переважно паралельно з педагогічною, а частково і самостійно. З результатами наукової діяльності знайомили широкі кола через оголошення доповідей чи рефератів на засіданнях факультету та наукових товариств: Українського Правничого Товариства в Ч.С.Р.12, Історично - філологічного товариства в Ч.С.Р., в Українському Науковому Інституті в Берліні і Варшаві, а також шляхом участі в наукових з’їздах . На першому українському науковому зїзді в Празі (3-7 жовтня 1926р.) було створено правничо-соціологічну секцію, на якій проведено 4 засідання і прочитано 25 рефератів13. На другому українському науковому з”їзді у Празі (1931р.) було створено правничо- економічну секцію на якій прочитано декілька рефератів.14 Великим доробком в діяльності українських правників є організація і проведення Українського Правничого з’їзду, який відбувся в в Празі 4-7 жовтня 1933р. під почесним головуванням ректора УВУ І.Горбачевського. Зі вступною промовою і на закінчення з’їзду виступив С.Дністрянський. На з’їзді було прочитано наукові реферати, зокрема: Л.Білецький “Найстарший список “Правди Руської”, Ж.Періч ( професор права в Белградському університеті і Академії міжнародного права в Гаазі) “Не юридичні елементи в праві”, А.Яковлів “Розвиток українського права в 17-18ст.”, С.Дністрянський “Нові шляхи українського держаного права” та багато інших (загалом 34).15 Цікавими є пункти резолюції, прийнятої на з’їзді: “а) з’їзд визнає необхідним видання науково-практичного тексту ”Руської Правди”; б) визнає необхідним введення на Україні карного суду з участю громадського елементу; в) щоби господарське право стало предметом безпосередніх університетських студій; г) з’їзд визнає істотний вплив української соціальної і господарської думки на московську і звертає увагу вчених на бажаність досліду і всіх інших сторін того впливу; д) з’їзд висловлює побажання створити при Українського Правничому Товаристві в Празі постійну Комісію для розробки науково-обгрунтованого сільськогосподарського кодексу України” та резолюції неофіційного характеру: “визнаючи, що голод є наслідком негації прав людини і прав Нації, громадяне, зібрані на Українському Правничому З’їзді в Празі, висловлюють свій жаль, що таке явище могло статися ще й в 20 столітті і що уряд СССР нічого не робить для врятування нації од винищення її” 16. Українські правники заснували в 1923році Українське Правниче Товариство, якє об’єднувало насамперед професорів -правників У.В.У. та намагалися створити й Український правничий інститут, однак через матеріальні причини цей задум не вдалося реалізувати.17 Завданням товариства було ”об”єднувати теоретичні й практичні українські правничі сили на грунті дослідження питань українського права, дбати про соціальні, матеріальні й моральні інтереси українських правників в Чехії та причинитися до зав”язання між українськими й чеськими та словацькими правниками доброзичливих стосунків”. В 1933році товариство нараховувало 61 член, серед яких були також правники із Закарпатської України. 18

Українські правники підтримували стосунки з науковими колами Радянської України, Західної України, Ч С Р та інших країн. Їх праці друкувалися та рецензувалися в часописах Києва та Львова. В 1928році штатним академіком Всеукраїнської Академії Наук обрано С.Дністрянського, який також викладав право в чеській Вищій школі політичних наук, цивільне право у празькому німецькому університеті та був членом іспитової комісії правничого факультету Німецького університету.19

Українські правники брали участь і в міжнародному правничому житті, а саме: в з’їздах чехо-словацьких правників в 1925 і 1930 р.р., на Міжнародному конгресі кримінологів в Празі (1930р.) , першому з’їзді правників слов’янських держав в 1933р.

Ось короткий огляд діяльності українських правників в Ч.С.Р., якій має бути присвячений не один том досліджень.

Предметом нашої публікації є анотований бібліографічний покажчик наукових праць українських правників, які працювали на еміграції в Чехо-Словацькій Республіці: в Українському Вільному Університеті в Празі, Українській Господарській Академії в Подєбрадах, Українському Високому Педагогічному Інституті ім. М.Драгоманова, в Українському Технічно-Господарському Інституті, в Польщі: в Українському Науковому Інституті в Варшаві, в Німеччині: в Українському Науковому Інституті в Берліні в період 1921-1940 р.р. В покажчик включено праці, які видавалися українською, німецькою, польською, чеською, англійською та французькою мовами та були опубліковані в Ч.С.Р., Україні, Польші, Австрії, США, Франції, Німеччині та інших країнах..

При підготовці цієї праці використовувалися видання, які “чудом” збереглися в спецфондах наукової бібліотеки імені В.Стефаника НАН України у Львові, бібліотеки Львівського державного університету ім.І.Франка, матеріали Центрального державного історичного архіву України у Львові. Хочемо також зазначити, що це не перше дослідження цього питання. Перші спроби загальної бібліографії праць українських науковців в Ч.С.Р. зробили у свій час П.Зленко, В. і А.Заїкіни.20 Бібліографії праць українських правників присвячено дослідження Я.Падоха, С.Дністрянського, В.Старосольського та А.Яковліва 21. В тридцятих роках 20 ст. було опубліковано низку праць, присвячених персоналіям українських правників: С.Дністрянському, П.Клунному, О.Ейхельману, Р.Лащенку. В 1992році опубліковано працю М.Мушинки про С.Дністрянського. Згадані праці не охоплюють повністю період зазначений нами та не включають всі праці тому автор робить першу спробу укладення повної бібліогафії праць українських правників.

Метою цієї публікації є повернення незаслужено забутих чи раніше замовчуваних або незнаних наукових праць українських правників в коло української правничої науки.



Украинское правоведение в Украине, странах европи и Америки: Материалы к библиографии 19-20 ст.- Львів: НТШ,2002-250с.


Українське Правознавство в Україні, країнах Європи та Америки: Матеріали до бібліографії 19-20 ст.- Львів: НТШ,2002-250с.


Украинское право, как часть украинской истории, имеет многовековую традицию. Ввиду известных исторических обстоятельств оно не имело целостного развития на государственном уровне до начала 90-х годов ХХ ст.

После восcтановления независимости украинского государства появилась необходимость составления целостного библиографического указателя работ украинских правоведов, которые работали в прошлом и работают сегодня, хотя находились в разное время на разных географических территориях (Галичина, Закарпатье, Буковина) и в разных странах зарубежья. В указатель частично вошли работы украинских правоведов, которые работали в царской России.

На протяжении ХІХ ст. составлено множество библиографических указателей по русскому правоведению, что даёт возможность оценить развитие права как науки и практики в царской России. Естественно, что в этих изданиях отсутствует даже намёк на выделение украинской правовой науки и представление её достижений. Изучение этого периода, а именно украинских правовых школ, ждёт ещё своего исследователя22.

20—30-е гг. ХІХ ст. явились толчком к развитию украинского научного и практического правоведения. Это время отличается значительным развитием научных исследований и государственным подходом к исследованию истории украинского права и перспектив его развития, которое по известным причинам было со временем заидеологизировано. Но даже в этих условиях, на наш взгляд, можно говорить об украинских школах права по теории истории государства и права, международного права, гражданского, криминального и других областей права.

Развитие правоведения в Украинской ССР после войны не было объектом нашего исследования. Наведём только несколько работ, которые объективно и наиболее полно представляют историю развития украинского правоведения этого периода: Шемшученко Ю. С., Усенко І. Б. , Бабій Б. М. та ін. Юридична наука і освіта на Україні / Відп. ред. Ю. С.  Шемшученко; АН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького.— К.: Наукова думка, 1992.— 304 с.; Академічна юридична думка / Уклад. І.Б. Усенко, Т. І. Боднарчук; За заг. ред. Ю.С. Шемшученка.— К.: ІнЮре, 1998.— 503 с.; Бабий Б. М. Очерк развития правовых исследований в Украинской ССР, 1919—1984.— К., 1984.— 196 с.; Общественные науки в УССР. 1976—1980 гг. Государство и право. Реф. сборник / Редкол. Б. М. Бабий и др.— К., 1982.— 220 с.

Приведем еще немало известных нам библиографических указателей работ правоведов УССР. В 1920—1930 гг. составлялись указатели украинского законодательства: Абетково-предметовий покажчик до Бюлетенів НКЮ за 1924 р.— Харків, 1925.— 70 с.; Алфавитно-предметный указатель к законодательству изд. с 1919 по 1923 гг., действующему на территории УССР / Сост. Ю. Кацнельсон, И. Кофман.— Одесса, 1924.— 88 с.; Вестник Советской юстиции. Систематический указатель к материалам, помещенным в 1927 г.— Харьков: Червоний друк, 1927.— 24 с.; Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. Абетково-предметовий покажчик до 1 і 2 збірника узаконень та розпоряджень.— Харків, 1926.— 49 с.; 1927.— 106 с.; 1928.— 54 с. Такая традиция существует и сегодня.

Ряд библиографических указателей и справочников посвящены персоналиям украинских правоведов: Борис Моисеевич Бабий / Вст. ст. А. П. Таранова; Сост. Г. А. Оскома; Редкол. К. М. Сытник и др.— К.: Наукова думка, 1984.— 58 с.; Валентин Карлович Мамутов / АН Украины; Сост. В. И. Дудина.— К.: Наукова думка, 1994.— 63 с.; Василь Якович Тацій: До 60-річчя від дня народження та 35-річчя науково-педагогічної і громадської діяльності / Упоряд. Ю. М.  Грошевой; НАН України; АПНУ.— Харків: Право, 2000.— 50 с.; Виктор Павлович Колмаков (1913—1973). Биобиблиография.— Одесса, 1975.— 13 с.; Віктор Васильович Цветков (До 75-річчя від дня народження і 50-річчя науково-педагогічної діяльності) / Упоряд. В. І. Семчик; Академія правових наук України.— Харків: Право, 1998.— 29 с.; Віталій Іванович Семчик / Упоряд О.Поліводський; Інститут держави і права ім. В. Корецького.— К., 1997.— 43 с.; Владимир Михайлович Корецкий: Биобиблиография. — К.: Наукова думка, 1984.— 60 с.; Вороненко В., Кістерська Л., Матвєєва Л., Усенко І., Микола Прокопович Василенко / Перед. Ю. Шемшученка.— К.: Наукова думка, 1991.— 272 с.; Депенчук Л., Богдан Кістяківський. — К.: Основи, 1995.— 174 с.; Марко Ігорович Бажанов / Упоряд. Ю. В. Баулін; Академія правових наук України. — Харків: Право, 1997.— 30 с.; Олександр Маркович Бандурка. Бібліографічний покажчик до 60-річчя з дня народження.— Харків, 1997.— 32 с.; Петро Петрович Михайленко / Упоряд. Ю. Ситніков; Національна академія внутрішніх справ України.— К., 1999.— 39 с.; Федір Глібович Бурчак. Академія правових наук України.— К.: ІнЮре, 1999.— 20 с.; Юрій Сергійович Шемшученко: До 60-річчя від дня народження / Упоряд. Ю. Я. Касьяненко.— К.: Генеза, 1995.— 51 с.

Отдельного внимания заслуживают научные исследования Института государства и права им. В. М. Корецкого, которые систематизированы в библиографические указатели: Систематичний покажчик праць, опублікованих науковими співробітниками Інституту держави і права АН УРСР (1949—1969) / АН УРСР. Інститут держави і права; Упоряд. Г. О. Оском, В. О. Хорькова.— К., 1971.— Вип.1.— 173 с; Систематичний покажчик праць, опублікованих науковими співробітниками Інституту держави і права АН УРСР (1971—1974) / АН УРСР. Інститут держави і права; Упоряд. Г.О. Оскома, В. О. Хорькова. — К., 1974.— Вип. 2.— 101 с.; Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України. Наукові досягнення за 50 років (1949—1999) / Відп. ред. Ю. С. Шемшученко.— К.: ІнЮре, 1999.— 347 с.

Во время существования УССР советские исследователи украинского правоведения умалчивали или тенденциозно описывали деятельность Комиссии по изучению истории западно-русского и украинского права23, Комиссии по изучению обычного права и Комиссии советского права, которые создала Всеукраинская Академия наук. К сожалению, современные исследователи обделяют вниманием деятельность этих Комиссий. Поэтому автор подал библиографическое описание работ украинских правоведов, которые публиковались в изданиях Всеукраинской Академии наук: „Праці комісії для виучування історії західно-руського і українського права, „Праці комісії для виучування звичаєвого права, „Наукові досліди та розвідки комісії радянського права, „Збірник соціально-економічного відділу ВУАН та „Записки соціально-економічного відділу ВУАН.

Без внимания как советского, так и современного украинского правоведения, остаётся целый пласт достижений украинских правоведов, которые работали за пределами советской Украины, исследовали украинское право и право других стран, развивали украинскую школу права. Эти наработки должны стать составляющей частью украинского правоведения.

Специальных целостных библиографических указателей работ украинских правоведов, которые работали за пределами Украины, к сожалению, ещё до сих пор нет. Хотелось бы обратить внимание на несколько библиографических указателей, которые частично охватывают и работы украинских правоведов разных времен: Бібліографічний покажчик наукових праць української еміграції 1920—1931 / Склав ПЗленко.— Прага, 1932.— 154 с.; Дністрянський С., Старосольський В. Українці професори права // Ювілейний Альманах Союзу Українських Адвокатів у Львові.— Львів: СУА, 1934.— С. 126—145; Заїкин В., Заїкина А. Історично-правнича наука української еміграції та головні ідеологічні напрямки в ній. З приводу характеристики її в ст. Л. Окиншевича „Націонал-демократична концепція історії права України в працях акад. М. Грушевського// Україна.— К., 1932.— Ч. 1/2; Львів, 1937.— 19 с.; Падох Я. Предмет історії українського права в УВУ й його викладачі (1921—1981) // Науковий збірник УВУ.— Мюнхен, 1983.— Т. 10.— С. 1031—1049; Tschubatyj N. Gegenstand der Geschichte des ukrainischen Rechts // Contributions a L’Histoire de Ukraine au 7-e Congress International des Sciences Historiques.— Leopol, 1933.— Р. 69—95; Tschubatyj M. Literatur und ukrainischen Rechtgeschichte in den Jahren 1919—1929 // Przewodnik historyczno-prawny.— Lwów, 1930.— Rocz. 1, zesz. 2.— S. 162—179; Zesz. 3.— S. 263—283; Zesz. 4.— S. 388—411.— Abdruck: Lemberg, 1931.— 63 s.; Яковлів А. Наукова праця української еміграції в галузі права // 2-й Український науковий з’їзд в Празі.— Прага, 1934.— С. 107—112.

Немало работ посвящено украинским правоведам, которые работали за пределами Украины. Их представил автор в первой части сборника в главе „Персоналии украинских правоведов“. Кроме этого, хотим представить некоторые работы современных исследователей, посвященные персоналиям украинских правоведов, которые публиковались в Украине и не вошли в сборник: Андрусяк Т. Кость Левицький: життя для рідного народу // Вісник НТШ.— Львів, 2000.— Ч. 23.— С. 6—8; Андрусяк Т. Академік Станіслав Дністрянський і його роль у створенні УВУ // Науковий збірник УВУ.— Мюнхен; Львів, 1995.— Т. 17.— С. 62—67; Андрухів І., Арсенич П. Українські правники в національному відродженні Галичини: 1848—1939 рр.— Івано-Франківськ, 1996.— 79 с.; Возний В. Основоположник українського правознавства (До 125-річчя від дня народження академіка С. Дністрянського) // Вісник НАН України.— 1995.— № 11/12.— С. 59—63; Галушко М. В., Романюк М. М. Станіслав Дністрянський редактор перших українських правничих часописів // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / За ред. М. М. Романюка.— Львів, 1996.— Вип. 3/4.— С. 395—399; Кульчицький В., Вівчаренко О., Бойко І. Українська юриспруденція в персоналіях.— Івано-Франківськ, 1995.— 38 с.; Купчинський О. Визначний організатор і добродій української науки // Вісник НТШ.— Львів, 1998.— Ч. 19/20.— С. 38—40; Мушинка М. Академік Станіслав Дністрянський // Вісник АН УРСР.— 1991.— № 6.— С. 86—96; Академік Станіслав Дністрянський (1870—1935): Біобібліографія / Упоряд. і автор вступу М. Мушинка.— К., 1992.— 93 с.; Рукописна спадщина Ярослава Падоха. Перелік справ особового архіву / Передм. О. Купчинського. Слово про Ярослава Падоха та його архів.— Львів; Нью-Йорк, 2000.— 41 с.; Огородник Т. Правозахисна і громадсько-політична діяльність В. Старосольського 1929—1939 рр. (за матеріалами газети „Діло“) // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 2000.— Вип. 7.— С. 375—393; Сухий О. Михайло Лозинський: Вчений, громадський діяч, політик (Наукова розвідка).— Львів, 1995.— 31 с.

Работы украинских правоведов XIXначала ХХ ст. представлены в библиографических указателях, которые издавались тогда в Галичине. Материал за этот период (1848—1900) автор взял из издания „Репертуар української книги, 1798—1916: Матеріали до бібліографії“. Т. 1—4 / Упоряд., підгот. до друку та прим. Л. І. Ільницької, О. І. Хміль; Наук. ред. Я. Р. Дашкевича, Львів, 1995—1999 (зі збереженням тогочасного опису і правопису). Хотим отметить, что работы украинских правоведов Галичины, изданные на польском языке, представляли в специализированных польскоязычных правоведческих библиографических указателях, которые издавались на территории Австрии и Речи Посполитой24.

Работы украинских правоведов Закарпатья частично представлены в сборнике: Загальна библіографія Подкарпатя / Злож. Николай Лелекачъ и Иванъ Гарайда.— Ужгород: Выдання Подкарпатського Общества наук въ Унгварі, 1944.— 148 с. (Литературно-наукова библіотека. Ч. 30). Описательно достижения украинских правоведов Буковины подано в статье И. Новосивского „Українські правники в Румунії після 1918 р.“, опубликованной в издании „Правничий Вісник (Нью-Йорк) за 1955 р.25

Мы частично подаем работы украинских правоведов Закарпатья и Буковины. Однако этому периоду деятельности украинских правоведов на упоминаемых землях Украины необходимо фундаментальное исследование.

Выборочно публикации украинских правоведов поместили в библиографических указателях, которые издавались в США, Канаде, Германии и других странах. Современные електронные компьютерные технологии предоставляют возможность найти в сети Интернет26 необходимую выборочную информацию об украинских правоведческих публикациях на украинском и других языках.

По правоведческой библиографии автор также опубликовал несколько работ: Життя і Право (1928—1939): Систематичний покажчик змісту.— Львів: НТШ, 1995.— 36 с.; Союз Українських Адвокатів у Львові. Частина 1: Покажчик видань. — К.: Українська Видавнича Спілка, 1998.— 55 с.; Наукові праці українських правників в галузі права в Чехо-Словацькій Республіці в 1921—1940 рр.: Бібліографічний покажчик.К.: Українська Видавнича Спілка, 1998.— 62 с.

Предложенное вниманию читателя издание — первая проба составления целостного библиографического указателя работ украинских правоведов XIXXX ст.

В указателе помещены работы украинских правоведов, которые работали во Львовском университете, Украинском тайном университете во Львове, Украинском вольном университете в Праге и Мюнхене, Украинском научном институте в Варшаве и Берлине, Украинской хозяйственной академии в ЧСР, Украинском высшем педагогическом институте им. М. Драгоманова в ЧСР, Научном обществе им. Шевченко, Украинской вольной академии наук в Германии и США и в других научных и учебных институциях.

Сборник состоит из двух частей: первая охватывает работы украинских правоведов, в частности книжные издания, монографии и публикации, которые помещены в следующих журналах и сборниках: „Богословія“ (Варшава); „Воля“ (Вена); „Елпіс“ (Варшава); „Записки Наукового товариства ім. Шевченка“ (Львов; Нью-Йорк); „Записки Української Академічної Громади“ при Українській Господарській Академії в ЧСР (Подебради); „Записки УГА в ЧСР“ (Подебради); „Записки ЧСВВ“ (Рим); „Історичний календар-альманах Червоної Калини“ (Львов); „Календар товариства „Просвіта“ (Львов); „Книголюб“ (Прага); „Літературно-науковий вістник“ (Львов); „Наукові записки Українського Технічно-Господарського Інституту“ (Мюнхен); „Науковий збірник УВУ“ (Прага); „Праці історико-філологічного товариства в Празі“ (Прага); „Праці Українського наукового інституту в Варшаві“ (Варшава); „Розбудова держави“ (Монреаль); „Розбудова нації“ (Прага); видання НТШ у серії „Руська історична бібліотека НТШ“ (Львов); „Русскій Народный Голосъ (Ужгород); „Сучасна Україна“ (Нью-Йорк); „Сучасність“ (Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен); „Стара Україна“ (Львов); „Студії з поля суспільних наук і статистики“: Видає Статистична комісія НТШ (Львов); „Український історик“ (Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен); „Український Календар“ (Варшава); „Український самостійник“ (Мюнхен); „Abhandlungen des Ukrainischen Wissenshafttlichen Institutes in Berlin“ (Берлин); „American Slavonic and East European Review“ (Нью-Йорк); „Archiv für Rechts-und Wirtschaftsphilоsophie“ (Берлин; Бреслау); „Archiv für die Zivilpraxis“ (Вена); „Czasopismo prawnicze i ekonomiczne“ (Краков); „Indiana Law Journal, Iherings Jahrbücher für die Dogmatik des bürgerlichen Rechts“ (Ена), „Gazeta sadowa“ (Варшава); „Gerichtszeitung“ (Грунбут); „Justice das le monde“ (Лювьен); „Jurisprudentia Argentina“; „Zeitschrift für das Privat-und öffentliche Recht der Gegenwart, Jahrbuch der Ukrainenkunste“ (Мюнхен); „Jahrbücher für Geschichte Osterreichische Zeitschrift für Afentliches Recht“ (Вена); „Osteuropas“ (Бреслау); „Le Monde slave“ (Париж); „Les questions ukrainienes“ (Цюрих); „Mjesecnik“ (Загреб); „Оst-Europa“ (Берлин); „Österreichische Richter Zeitung“ (Вена); „Palestra“ (Варшава); „Parlamentsprotokolle“ (Вена); „Pravnik“ (Прага); „Prawnik“ (Варшава); „Proloque“ (Нью-Йорк); „Przeglad prawa i administracyi“ (Львов); „Przewodnik historyczno-prawny“ (Львов); „Revista Espanхla de Derecho Internacional“ (Мадрид); „Revista de Estudios Politicas“ (Мадрид); „Revue de Droit International“ (Женева); „Samorzad Terytorialny“ (Варшава); „Sborník ved pravních a státních“ (Прага); „Slavia Orientalis“ (Варшава); „Slavic and East European studies“ (Лондон); „The Ukrainian Quarterly“ (Нью-Йорк); „The Annals of Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States“ (Нью-Йорк); „Ukrainian Review“ (Лондон); „Zeitschrift für Geschichte Osteuropas“ (Бреслау); „Zeitschrift für Osteuropische Recht“ (Бреслау); „Zentralblatt für die juristische Praxis“ (Вена).

В первой части сборника подано аннотированное описание работ, которые издавались на украинском, немецком, испанском, французском, польском, сербском, английском и русском языках и были опубликованы в Австрии, Англии, Аргентине, Бельгии, Канаде, Германии, Польше, США, Украине (Галичина, Буковина, Закарпатье, частично УССР), Франции, ЧСР, Швейцарии, Югославии и других странах за 200 лет.

Вторая часть сборника содержит аннотированное описание содержания украинских журналов и правоведческой газеты, которые издавались в ХІХ—ХХ ст. на украинском языке: „Часопись Правнича“ (Львов); „Часопись Правнича і Економічна“ (Львов); „Правничій Вісник“ (Львов); „Правничий Вісник“ (Нью-Йорк); „Бюлетень Союзу Українських Адвокатів у Львові“ (Львов); „Життя и Право“ (Львов); „Правні поради“ (Коломыя).



Страницы истории адвокатуры Украины: Cоюз Украинских Адвокатов во Львове 1923-1940гг. // Адвокат, Київ.-2002-№ 4/5.-С.98-106


Сторінки історії адвокатури України: Cоюз Українських Адвокатів у Львові 1923-1940рр. // Адвокат, Київ.-2002-№ 4/5.-С.98-106


Статья посвященная изучению истории создания и деятельности организации украинских адвокатов в Галичине Союз Украинских Адвокатов во Львове» в 1923-1940гг.


Стаття присвячена дослідженню історії створення та діяльності організації українських адвокатів Галичини “Союзу Українських Адвокатів у Львові” (1923-1940рр.), аналізу змісту та характеристиці публікацій поміщених в журналі “Життя та Право” (1928-1939) та окремих правничих розвідок виданих СУА. Вперше в сьогочасній літературі публікуються організаційні документи СУА: Статут та Регламент похоронного фонду СУА.




1 Український Вільний Університет створений в 1921 році в Відні, в тому ж році переїхав до Праги. Докладніше про наукову діяльність українських правників в Ч.С.Р. див: Падох Я. Предмет історії українського права в УВУ й його викладачі (1921-1981)// Науковий збірник УВУ. Мюнхен,1983.-Т.10.-с.1031-1049; Дністрянський С.,Старосольський В. Українці професори права // Ювілейний альманах Союзу Українських Адвокатів у Львові-Львів.1934.-с.126-145, а також: Smal-Stotsky R. The centres of Ukrainian Learning // The Slavonic Review.- 1924.- march.Vol.l/2,no.6, Р.558-568 ; Полонська –Василенко Н. Сторінки спогадів: Український Вільний Університет// Український історик, 1965.-3/4(7/8).- С.39-47. Її ж: Український Вільний Універститет, 1921-1971 // Український історик, 1971.-1/2(29/30).-С.17-27; та: Матеріали конференції “Український Вільний Університет: з минулого в майбутнє. До 70-річчя з часу заснування”. Львів, 13-14 лютого 1992року//Науковий збірник УВУ, Мюнхен-Львів, 1993.- Т.16.- 336 с.

2 Український Вільний Університет в Празі в роках 1921-1926.-Прага,1927.-С.67

3 Докладніше про С.Дністрянського див: Академік Станіслав Дністрянський (1870-1935):Біобібліографія/ Упорядник і автор вступу М.Мушинка.-Київ, 1992.-93с.; Мельник М. Новими шляхами: Про 25 літню діяльність проф.С.Дністрянського// Ювілейний збірник в честь С.Дністрянського.-Прага,1923.-С.1-18.; Левицький К.Станіслав Дністрянський (Посмертний спомин) // Життя і Право.-Львів,1935-Ч.2.-С.1-6.; Левицький К. Д-р Станіслав Дністрянський // Українські політики:Сильветки наших давніх послів і політичних діячів 1907-1914.-Львів,1937.-Ч.2.-С.56-60.; Zoll F.S. Stanisław Dnistrjanskyj // Palestra.- Warszawa,1936.-R.13.-3.-S.1-7.

4 Докладніше про В.Старосольського див: Володимир Старосольський,1878-1942/Редактор І.Старосольська // ЗНТШ.-1991.-411с.(Т.210)

5 Докладніше про О.Ейхельмана див: Клунний П. Життєпис і наукова діяльність заслуженого професора О.Ейхельмана.-Прага,1926.

6 Бібліографію праць Р.Лащенка див: Гайманівський О. Ростислав Лащенко.Його бібліографія наукових праць//Книголюб.-Прага,1929,Кн.3/4.-С.44-48.

7 Український Вільний Університет в Празі в роках 1921-1926.-Прага,1927.- С.112

8 Там же.- С.170

9 Український Вільний Університет в Празі в 1931-1941 р.р.-Прага,1942.-С.14-15

10 Там же: С.36-37.

11 Центральний державний історичний архів України у Львові : Фонд №310, Опис №1,Од.зб.№9, а також: Український Вільний Університет в Празі в роках 1921-1926.-Прага,1927.-С.82-84.

12 Про діяльність Українського Правничого Товариства в Ч.С.Р. докладніше див: Українське Правниче Товариство в Ч.С.Р. (1923-1928).-Прага,1928.-34с.

13 Український Науковий З”їзд в Празі 3-7 жовтня 1926р.-Прага,1928.

14 2-й Український Науковий З”їзд в Празі.-Прага, 1934.

15 Матеріали з”їзду надруковано в журналі: “Життя і Право”.-Львів,1933.-Ч.4.-С.1-9; 1934.-Ч.1.-С.1-21.

16 Журнал “Життя і Право”.- Львів,1933.-Ч.4.-С.9

17 Академік Станіслав Дністрянський(1870-1935):Біобібліографія/ Упорядник і автор вступу М.Мушинка.-Київ, 1992.- С.36

18 Наріжний С.Українська еміграція.-Прага,1942.-С.228.

19 Наріжний С.Українська еміграція.-Прага,1942.-С.256.

20 Бібліографічний покажчик наукових праць української еміграції 1920-1931.Склав П.Зленко.-Прага, 1932.-154с.; Заїкин В., Заїкина А. Історично - правнича наука української еміграції та головні ідеологічні напрямки в ній. З приводу характеристики її в статті Л.Окиншевича “Націонал - демократична концепція історії права України в працях акад.М.Грушевського. (Україна.К.,1932.ч.1/2). -Львів,1937.-19с. З сучасних досліджень хочемо вказати: Лозенко Л.І. Празький український архів: історія і сьогодення// Архіви України.-1994.- №1.-С.18-30; Русская и украинская эмиграция в Чехословацкой Республике.1918-1938. Путеводитель по архивным фондам и собраниям в Чешской республике.- Прага,1995; Bavirková V. Ruská a ukrajinska emmigrace v Československé republice 1918-1938. Praha.1995; Заремба С. З історії Українського музею в Празі // Київська Старовина, 1997.-№1/2.-С.122-137.

21 Яковлів А. Наукова праця української еміграції в галузі права //2-й Український Науковий З”їзд в Празі.-Прага,1934.-С.107-112.


22 Боднарчук Т. Основоположники київської історично-юридичної школи М. Ф. Владимирський-Буданов і Ф. І. Леонтович.— К., 1995.— 25 с.; його ж. Західноруське право: дослідники і дослідження. Київська історико-юридична школа / Відп. ред. І. Б. Усенко.— К., 2000.— 160 с.; Скакун О. „Политическая и правовая мысль на Украине 1861—1917“ (1987); Историческая школа права на Украине“ (1988); М. Ф. Владимирський-Буданов як історик права України (1974).

23 Наиболее полное и объективное исследование деятельности Комиссии представлено в: Окіншевич Л. Десять років праці Комісії для виучування історії західно-руського та українського права (19191929) // Праці Комісії для виучування історії західно-руського та українського права.— К., 1929.— Вип. 6.— С. 1130; Там само французькою мовою: С. 3152 (Збірник соціально-економічного відділу ВУАН, № 18).

24 Suligowski А. Biblіografіa prawnіcza polska XIX i XX wieku.Warszawa: Wyd. imenia W. Andrychiewicza, 1911.— XCV+ 538 s.; Berier Roman Longchaamps de. Polska Bibliografia Prawnicza 1911—1912. Rejestr Alfabetyczny. We Lwowie, 1916.120 s.; Koranyi K. Bibliografia historyczno-prawna za lata 19261936.We Lwowie: Nakladem Towarzystwa Naukowego, 1938. T. 1.497 s.; 1939. T. 2.433 s. (Prace Naukowe. Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego we Lwowie. Dzial 1.TXIIXIII).

25 Об украинских правоведах Буковины еще см.: Марчук В., Никифорук М., Пацурківський П. Юридичний факультет Чернівецького університету: історичний нарис // Ерліхівський збірник.— Чернівці, 1995.— Вип. 2.— С. 3—20.

26 Ukraine: Legal Materials in English (1992—1993). A selected bibliography compiled by Marta Tarnawsky.



Designed by ~AsmodeuS~ 2003